Stinka

Вид печери із середини. Вгорі: Фото В. Бакуса.
Ліворуч: Малюнок А. Квятковського.

Печерний храм
в селі Стінка над Дністром (Бучацький район Терн. обл.) Новіші світлини дивіться також тут (тисніть)

На лівому стрімкому березі Дністра є природна печера, яка, очевидно, ще в поганські часи після нескладної обробки була пристосована для святилища, яке пізніше було переобладнане на християнський храм. До недавнього часу на стінах гроту були видні викарбовані в каменю знаки як поганської, так і християнської символіки.

Нижче: План гроту роботи Бориса Іванкова. Цифри означають номери знаків, які подані ліворуч.

В гроті є також комплекси знаків, які можуть бути текстом невідомого нам письма. Усі знаки спотворені часом, а пізніше також сучасними надписами, тому їх відтворення різними людьми дещо різниться в деталях. Тим не менше, вони мають певну історичну цінність, оскільки в останні роки надписи вже неможливо розглядіти..

Праворуч: Замальовка інтер'єру печери, зроблена Валентином Стецюком у 1990 році. Нижче: Знаки, які ще збереглися на кінець 90-х років.Надпис на фронтальній стінці вівтаря вже неможливо розібрати. На щастя, він був зафіксований раніше (Див. мал. C на наступній сторінці)

Більш детально знаки та їх розташування на стінах гроту подані тут.

Зі статті Вадима Артюха "Пам'ятки археології на Дністрі" в збірнику "Дослідження Дністра" (1998 р.):

На лівому березі Дністра біля с. Стінка на схилі плато у вапняній скелі на висоті 15-20 метрів над річкою виявлений печерний храм у штучному гроті



Вхід до нього на західному схилі скелі має довжину 1,5 м, ширину 2,5 м і висоту 2 м. На південній та північній стінках входу видно зображення хрестів. Грот має в плані трапецевидну форму з довжиною довшої стінки 8 м, шириною 9 м, висотою 4 м. Всередині гроту проглядається вівтарна частина з двома притворами. В центральній частині вівтаря вишкрябане зображення солярного знаку у вигляді свастики. Діаметр знака 30 см, його вертикальний елемент має роздвоєні кінці, а горизонтальний загнутий з одного боку догори, з іншого – униз. На північній стіні вівтаря проглядається тамгоподібний знак у вигляді прямокутника, розділеного поперечною лінією, на південній стіні храму є рельєфне стилізоване зображення стрибаючого звіра, а на західній – вишкрябаний напис, який складається з шести тамгоподібних знаків. Перший і четвертий знаки напису нагадують цифру 4. Другий і п’ятий мають форму петлі, один з кінців якої закруглений, а другий вигнутий під кутом.Третій знак має вигляд звужених під кутом вниз рисок, а шостий нагадує кирилічну літеру Н. Нижче напису видно ще два знаки, які нагадують грецькі літери каппу та омегу. Біля входу до храму знайдено фрагменти гончарного начиння, один з яких має орнамент у вигляді прямих рисок, характерний для часів Київської Русі. Пам’ятку можна віднести до категорії поширених в 11 – 12 ст. храмів, з яких найбільше близьким до згаданого є відомий храм біля с. Міжгір’я на Тернопільщині. Тамгоподібні знаки близькі знакам північного Причорномор’я. Надписи на стінах відомі у християнських храмах, зокрема у Софійському соборі в Києві. На одній зі стін Михайлівського собору є зображення гепарду, що скаче.