Курс євро минулого тижня досяг рекордно низько позначки менш ніж 89 центів за євро. Єдина європейська валюта, яка створювалася як головний конкурент американському долару, з моменту свого запровадження у січні минулого року вже втратила в ціні 25%. Падіння євро, яке, до речі, наразі існує лише в електронному вигляді, дало привід скептикам говорити про доцільність наступного етапу європейської валютної інтеграції: відмова держав, що входять до зони євро, від власних валют перехід євро у єдино можливий засіб платежу у цих країнах.

Курс євро почав падати ще на азійських валютних біржах, а рекордно низької позначки досяг на торгах у Нью-Йорку. Приводом для цього стала велика кількість євро на ринку. Ситуацію могла врятувати потужна валютна інтервенція європейського Центробанку, однак він відмовився від будь-яких дій - євро кинули напризволяще. "Здається, що євро втратив довіру", - кажуть американські фінансові аналітики. - Якщо європейський Центральний банк не бажає скуповувати власну валюту, то чому брокери на біржах мають це робити?"

Така ситуація на світовому фінансовому ринку лише спровокувала падіння євро. Причини нокдауну європейсько валюти в іншому. Згідно з задумом європейських країн, євро мав відсунути долар з позиції першої світової валюти і розпочати економічний наступ Об'єднаної Європи на Сполучені Штати. Однак Європа обрала не найкращий час для запровадження єдиної валюти. По-перше, ліві уряди, що перебували при владі у більшості європейських країн, почали виконувати свої перевиборні обіцянки приділяти більше уваги соціальній сфері - збільшувати бюджетні видатки. По-друге, європейська економіка протягом останніх років перебувала у застої, в той час як американська розвивалась посиленими темпами. По-третє, у Європі, незважаючи на всі заходи урядів, порівняно зі США, катастрофічно зростало безробіття. Однак, незважаючи на це, євро ввели курс був набагато вищий за реальний: за нього давали півтора долара.

Але підступним ударом у спину, як вважають деякі аналітики, добре продуманим кроком адміністрації Клінтона, став Косівський конфлікт. Загроза повномасштабної війни прямо у центрі європейського континенту, відлякала серйозних інвесторів і сприяла відпливу капітал в з Європи, переважно до США.

Хоча, як вважають деякі аналітики, можливо це не була помилка європейських урядів. Європа, зрозумівши, що в даний момент тягатися зі США за світове лідерство навряд чи можливо, свідомо опустила курс до трохи менше від реального, і відклала битву за світовий ринок на майбутнє. Тепер за допомогою низького курсу, Європейська Співдружність спробує підняти свій експорт, витіснити імпортну продукцію і, таким чином, примусити працювати економіку, що загальмувала. Тоді стає зрозумілим, чому Центробанк не рятував євро від знецінення.

Однак якщо не спіймати момент, може настати фінансова катастрофа, у порівнянні з якою азійська криза може здатися невеликою неприємністю. Неконкурентноспроможність європейських підприємств на світовому ринку, інфляція, безробіття та зниження до мінімальних цін - лише початок можливих негараздів Об'єднаної Європи.

До речі, в середині 80-тих, ціною падіння долара до 50 %, США змогли зупинити катастрофічне падіння своєї економіки, дати іпульс вітчизняним виробникам у боротьбі з конкурентами, закласти підвалини нинішнього економічного зростання.

[© при передруку матеріалу посилання на "UEC" обов'язкове]