Негативні тенденції
по зниженню виробництва буряка та цукру продовжують існувати на Україні.
У 1990 році Україна виробляла 5,1 мільйон тон цукру-піску. У 1999 році
виробництво цукру досягло найменших показників за останні 40 років і склало
всього 1 640 тисяч тон. По оцінкам спеціалістів , затрати на виробництво
цього цукру не компенсуються за рахунок коштів від його продажу. Таким
чином, збільшується фінансова заборгованість цукрових заводів, що створює
великі проблеми для них у наступному сезоні. Аналогічна ситуація склалася
і з господарствами, які вирощують цукровий буряк.
Криза у цукробуряковому виробництві обумовлена рядом об'єктивних факторів.
Основним з яких є втрата зовнішніх ринків збуту і, як наслідок, зниження
цін на цукор на внутрішньому ринку через його надлишок, а з цим втрата
інтересів господарств у його об'ємному виробництві.
Відсутність оборотних засобів у цукрових заводів та неможливість кредитування
через високі банківські кредитні ставки змусило галузь перейти на давальну
(бартерну) систему виробництва цукру, негативні наслідки чого позначилися
вже у 1996 році. Станом на 01.01.2000 борги підприємств, включаючи заборгованість
по кредитах, складають близько 1.6 млрд. грн., в тому числі податкова
заборгованість - 230 млн. гривень.
В Україні постало два ринки цукру: цукор, який пропонується на продаж
цукровими заводами та "дикий ринок", де за демпінговими цінами пропонується
цукор, отриманий від виробників буряку за паливно-мастильні матеріали,
енергоносії, міндобрива та інші послуги, що призвело до перерозподілу
прибутку від продажу цукру - від цукровиробників до комерційних структур.
Через подвійний ринок держава недоотримала в бюджет за останні два роки
770 мільйонів гривень.
Як наслідок, цукробурякове виробництво стало нерентабельним. Рентабельність
виробництва буряка у 1999 році склала мінус 15%, цукру мінус 14,4%.
Площі посіву буряку за останні 10 років скоротились майже в двічі, і на
2000 рік склали 717,4 тисяч га. Складні економічні умови обумовили зменшення
внесення під посів цукрового буряку міндобрив та пестицидів. Врожайність
знизилась з 250 центнерів з гектару (середній показник по Україні) до
153. Практично не ведеться оновлення машино-тракторно-го парку. Дуже відчутна
проблема нестачі палива. Це стало основною причиною того, що з посіяних
у 99 році 1008,9 га, цукровий буряк зібрали тільки на 912,6 тисячах га.
Відсутність сировини стала причиною простою 21 одного цукрового заводу.
Середньодобова переробка цукрового буряка склала 2166 тон (приміром з
86-90 рік цей показник був на 474 тон більший). Потуги цукрових заводів
використовуються тільки на 70 відсотків, а по тривалості сокодобування
- на 40 відсотків від нормативу.
Ступінь зносу технологічного устаткування в 99 році перевищив 65 %. Неритмічна
робота цукрових заводів через простої призвели до значних втрат цукру
у виробництві. За загальним показником ефективності цукрової промисловості
- ступінь добування цукру з буряку, який надходить на заводи, Україна
відстає на 10 пунктів, в кінці 80-х років цей розрив складав всього 7
одиниць. Іншими словами, з кожних 100 кг цукру в буряку українські заводи
отримують 70 кг, європейські - 80. Це збільшує собівартість українського
цукру та знижує його конкурентоспроможність.
На жаль, прогнози на цей сезон не дуже райдужні. Хоча ціле літо двохтисячного
року було присвячено розробці програми стабілізації цукрової промисловості
в Україні. Так, 2 червня Кабінет Міністрів прийняв постанову №868 "Про
деякі питання державного регулювання виробництва та реалізації цукру".
З якої слідує, що на цей рік встановлена квота для внутрішнього ринку
в 1.6 мільйонів тон. На їхню думку, цього українським споживачам та виробникам
має вистачити. Проте, спеціалісти стверджують, що і квоту в 1,6 мільйонів
тон цукру не вдасться заповнити. За їхніми прогнозами, цього року буде
вироблено приблизно 1.3 мільйони тон цукру. На той час, як загальна потреба
в цукрі в Україні, за розрахунками Мінекономіки, складає приблизно 2 мільйони
тон. На Україну чекає цукровий голод?
[© 1998-2000 при
передруку матеріалу посилання на "UEC" обов'язкове]
|