Нещодавно в Югославії відбулись вибори – президентські. Їх особливість у тому, що їх проігнорували Черногорія та Косово, відбулися масові виступи опозиції і, нарешті, численні факти фальсифікації, які ставлять під сумнів офіційний їх результат.

Стверджувати, хто і скільки отримав відсотків голосів виборців не має сенсу. За підтримки Заходу, опозиція могла заявити подібне набравши і три відсотки голосів, а офіційний Белград, за наявності поліцейських і військових сил, вважає, що зможе контролювати ситуація при будь-якій ситуації. Крім того, не варто виключати й іншої можливості – Слободан Мілошевич просто боїться, що у разі поразки, йому доведеться постати перед Гаазьким трибуналом за геноцид і злочини проти людства.

Пропонуємо вам просто розглянути можливі варіанти розвитку подій післ остаточного підбиття кількості голосів.

Отже, в разі "перемоги" Слободана Мілошевича

- Югославію захлиснуть акції громадської непокори: від закриття магазинів і до закриття вугільних шахт (так обіцяє опозиція);
- Армія, яка поки що перебуває на боці Слободана Мілошевича, намагатиметьс придушити "оксамитове" повстання або перейде на сторону опозиції і тоді Мілошевич втратить ще одну точку опори;
- Якщо позиця бойкотувтиме другий тур виборів, то Мілошевич зможе без проблем обійняти втретє найвищу державну посаду;
- Чорногорія оголосить про вихід із Федерації. Слободан Мілошевич застосує армію. НАТО підтримуватиме поліцію Чорногорії і серби будуть змушені відступити. Слободан Мілошевич знову об'єднає навколо себе більшу чатсину населення.

Щоправда, війна ця нікому не потрібна. Ані Сполученим Штатам, де більше уваги адміністрація Клінтона приділяє майбутнім виборам, ані Європі, яка вже стомилась через безкінечні військові конфлікти. ЄС досі не може забути віськову акцію НАТО проти Югославії.

Росіяни, які досить довго вважали Югославію свої західним форпостом, втратять її знову, оскільки її нечітка позиція щодо Бєлграду призводить до нескінченних поразок на політичній арені.

Україна займає позицію спостерігача. Вона досі не зформулювала свою зовнішню політику стосовно Югославія. А це шкодить як політичним, так і економічним стосункам.

У будь-якому разі, Югославам слід самим вибрати своє майбутнє.

[© 1998-2000 при передруку матеріалу посилання на "UEC" обов'язкове]