Довідка: Республіка Македонія - держава в центральній частині Балканського п-ва. Територія - 25 713 кв.км. Столиця - Скоп'е (св. 600 тис. мешканців); великі міста: Бітола, Прілеп, Куманово, Охрід. Албанське населення складає більшість в таких містах, як Тетово, Гостівар. Основна адміністративно-територіальна одиниця - громада (усього - 123). Населення - 1937 тис. (перепис 1994 р.), з них македонців - 66,5 %, албанців - 22,9 %, турок - 4 %, циган - 2,3 %, сербів - 2 %, влахів - 0,4 %. Албанці наполягають на заниженій своєї кількості цим переписом, вважаючи, що кількість албанського населення в Македонії становить до 40 і більше відсотків. Значна частина македонців проживає за межами країни: 150 тис. - у США, 120 тис. - у Канаді, 150 тис. - в Австралії, прибл. 150 тис. - в Західній Європі. За оцінкою 1995 р. загальна чисельність македонців у світі становить - 2,2 млн чоловік.

Офіційна мова - македонська (абетка - кирилиця).

Релігія. Більшість віруючих македонців - православні, албанці сповідують іслам. Македонська автокефальна православна церква не визнана іншими православними церквами самостійною.

У відповідності з конституцією Македонії главою держави і одночасно верховним головнокомандуючим збройними силами країни є президент (Борис Трайковський, обраний від УМРО-ДПМНЄ, з 1999 року). Він обирається таємним голосуванням на всезагальних і прямих виборах строком на п'ять років.

Вищим законодавчим органом країни є однопалатне Зібрання Республіки Македонії (120 депутатів, строк дії депутатського мандата - 4 роки), обрано 1.12.1998 р.

Уряд є коаліційним (ВМРО-ДПМНЄ, ЛДП, ДПА). Голова уряду - Л. Георгієвські.

Основні політичні партії. Внутрішня македонська революційна організація - Демократична партія за македонську національну єдність (ВМРО-ДПМНЄ) - голова Л. Георгієвські; має в парламенті 49 місць; Демократична альтернатива (ДА) - голова В. Тупурковські; 13 місць; Партія демократичного процвітання (ПДП) - голова А. Аліті; 14 місць; Демократична партія албанців (ДПА) - голова А. Джафері; 11 місць; Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ), голова Б. Црвенковські, з квітня 1990 р. по квітень 1991 р. називається Союз комуністів Македонії - Партія демократичних перетворень, має в парламенті 27 місць; Ліберально-демократичні партія (ЛДП) - голова П. Гошев; 4 місця; Соціалістична партія (СП) - голова Л. Іванов; 1 місце; Союз циган Македонії - голова Ф. Абді; 1 місце.

Історія. Слов'яни заселили територію сучасної Македонії у VII-VIII ст. н.е. У XIV ст. Македонія внаслідок турецької навали потрапила під владу Османської імперії, в складі якої вона знаходилась до початку ХХ століття. Згідно з Сан-Стефанською угодою Македонія у 1878 р. мала ввійти у васальне від Туреччини Болгарське княжество, однак за Берлінським трактатом, підписаним у 1878 р., вона залишилась у складі Туреччини як одна з провінцій. Після поразки Туреччини в 1-й Балканській війні 1912 р. почався період розподілу Македонії між балканськими державами. Після 2-ї Балканської війни 1913 р. західна і центральна частина (Вардарська Македонія) відійшли до Сербії, південна частина (Егейська Македонія) - до Греції і північно-східний район (Пірінський край) - до Болгарії. У 1918 р. Вардарська Македонія у складі Сербії стала частиною Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. - Королівства Югославія). У 1941 р. в результаті окупації Югославія більша частина Македонії (Вардарської) була захоплена болгарськими, решта - італійськими військами. Після закінчення народно-визвольної війни 1941-45 рр. в Югославії Македонія (Вардарська) з 1945 р. входила в склад Федеративної Народної Республіки Югославії (потім Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії) як одна з шести її республік. У листопаді 1990 р. в ній вперше відбулись вибори на багатопартійній основі. 8.ІХ 1991 р. проведено реферндум з питання про суверенітет і самостійності Македонії. Ґрунтуючись на його результатах, парламент республіки оголосив про суверенітет і незалежність Македонії, закріпив державність країни прийняттям 17.ХІ.1991 р. конституцію країни. У квітні 1993 р. вона була прийнята в члени ООН, восени 1995 р. - в ОБСЄ, того ж року стала учасником програми НАТО "Партнерство заради миру".

До середини минулого місяця Македонія залишалась країною, яку не зачепила жоден балканський військовий конфлікт після 1991 року. Її мешканці не зазнали що собою являють етнічні чистки, покинуті міста… Македонія була своєрідною Terra Incognita. Натомість у решті колишніх республіках СФРЮ все було значно гірше. Спочатку "відкололись" словенці та хорвати, за ними - фантомна держава Боснія і Герцеговина, Слободан Мілошевич розпочав війну за "велику Сербію", яка закінчилась не на його користь: країна опинилась у міжнародній ізоляції. Ще гірше для нього закінчилась війна у Косово - режим Слобо було повалено.

З приходом весни увага світової громадськості була прикута до Македонії. Бойовики з Армії Визволення Косово (АВК) 19 березня цього року розпочали військові дії (якщо так можна ідентифікувати їхні дії) проти цієї маленької країни. Все це виглядало доволі дивно - адже Македонія прийняла албанських біженців з Косова та надали їм всі умови для проживання. І тут - така невдячність.

Якщо поверхнево глянути на конфлікт, то це був фактично напад бойовиків з АВК на македонське місто Тетово - друге за величиною та своєрідна західна столиця Македонії. Точніше - центр албанців. Пояснити цю подію нескладно - албанці досі одержимі бажанням створити "єдину і нєдєліму" Албанію. Відомо, що на початку 90-х у Косово албанські патріоти роздавали карти Великої Албанії, яка розташовувалась у трикутнику Тірана-Пріштіна-Тетово.

Створити "Велику Сербію" намагався спершу Йозеф Броз Тіто, а після нього Слободан Мілошевич. Чим це закінчилось - відомо всім. Македонська криза як і Косовська демонструє, що Європа яка пережила страхіття двох світових воєн, зіткнулась з новими проблемами, які вона не в стані вирішити шляхом права. Причина доволі проста - дві взаємовиключаючі себе аксіоми, які стали основою післявоєнного світу: "14 пунктів" Вудро Вилсона та Гельсінські домовленості 1975 року "Про безпеку та співробітництво в Європі". Іншими словами - македонські албанці, які складають майже 23% від усього населення, мають право на самовизначення, проте, згідно з другою аксіомою - кордони, що склались після Другої Світової війни є непорушними. Тобто з точки зору права, ніякої "Великої Албанії" не може бути.

Як визнають експерти, Республіка Македонія доволі тендітна держава. Це продемонструвало прийняття Конституції, коли парламент прийняв її 92 голосами зі 120. Все почалося 17 листопада 1991 року. Депутати албанської меншини були проти, оскільки не було взято до уваги визнання албанського конституційного елемента в країні поряд з македонськими та визнання албанської мови однієї з двох офіційних мов, тобто фактична федералізація країни. Хоча в Конституції Македонії відсутнє формулювання "держава македонської нації". А згодом, щоб уникнути чергового конфлікту було вилучено термін "національна меншина", замінивши його на "національність". Проте і це не допомогло.

Є кілька причин, чому АВК напала Македонію. Перша причина - балканські конфлікти не були суто регіональними. В них були затягнуті не лише цей регіон, але й інші країни. Отже, - боротьба за життєвий простір. Друга причина чергового протистояння - велика кількість зброї, яка накопичилась у албанців, та впевненість в тому, що Захід допоможе тут, як і в Косово. Але в Косово, Захід намагався припинити гуманітарну катастрофу (етнічні чистки) та повалити режим Слободана Мілошевича. Другим "впольованим" зайцем стала Росія, яка усіляко намагалася закріпитися в цій частині Європі. Проте їй це не вдалося.

На наступний день, 20 березня, командир одного з загонів АВК Арбан Алія заявив, що "ми примусимо воювати всю Македонію". Цього, на щастя, не сталося. Бойовиків з території Македонії було вибито. Країна залишалася практично незайманою. Проте, якщо конфлікт буде продовжено, ця війна не буде схожа на інші війна на Балканах. Оскільки в Македонії зацікавлені і Сербія, і Албанія, і Болгарія, і Греція.

про заяви світових лідерів можна прочитати тут

[© 1998-2001 при передруку матеріалу посилання на "UEC" обов'язкове]