Російська преса повідомляє про публічне оголошення Польщі про свою згоду на будівництво нового російського газопроводу по своїй території в обхід її стратегічного партнера України. Такі заяви з'явилися в ЗМІ після триденного візиту 24 –26 травня, до Варшави російського премєра Касьянова.

Втім М. Касьянов таки і не отримав у Варшаві відповіді на питання, коли може розпочатися будівництво. Михайло Касьянов вважає, що польське керівництво без затримки прийме остаточне рішення про будівництво цього газопроводу. Надія російського прем'єра підкріплюється ще і дуже могутньою підтримкою позиції Росії міжнародним газовим консорціумом. Такі монстри, як "Рургаз", "Винтерсхалл", "Газ де Франс" і ЭНИ, видимо, змогли переконати поляків щодо вигод маршруту газової перемички.

Після зустрічі з російським колегою прем'єр-міністр Польщі Їжаки Бузек сказав, що уряд вивчить цю пропозицію, і не став робити яких-небудь твердих заяв щодо маршруту, запропонованого Росією. Польська газета нагадує, що раніш Польща була проти цього газопроводу, побоюючись, що по новій гілці буде поставлятися газ, що проходив по газотранспортних магістралях союзника Польщі України. Однак, зрештою Варшава уступила тиску комерційних партнерів і Європейського Союзу, що ведуть переговори про будівництво нової гілки, по якій повинні йти додаткові постачання російського газу в Західну Європу. За словами Єжи Бузека, "ми хочемо, щоб транзит російського газу здійснювався через польську територію, однак необхідно уточнити багато проблем". А Президент Республіки Польща, Олександр Кваснєвський, як справжній дипломат м'яко пояснив “обділеним”, що "політичне рішення" про будівництво газопроводу в обхід України через територію Бєларусі і Польщі в Західну Європу поки ще не прийнято. Про це польський президент сказав на спільній прес-конференції з Президентом України Леонідом Кучмою в Дніпропетровську, що була проведена 4 червня. Олександр Кваснєвський заявив також, що при будівництві газопроводу необхідно враховувати інтереси всіх, "хто має відношення до цього - тобто не тільки Росії, Польщі, України, але і Бєларусі, Словаччини, країн Європейського Союзу - і необхідно шукати такі шляхи, у яких були б зацікавлені всі". За словами Президента Польщі, не можна в XXI столітті "використовувати які-небудь економічні питанн (наприклад, будівництво нефте- чи газопроводу, автодоріг) у політичних цілях. Не можна економічні питання використовувати як політичну зброю". Він не сказав “так” але й не сказав “ні”.

Спірне питння щодо майбутнього газопроводу було гостро поставлене перед Польщею ще в минулому році і головною “незручністю” для неї було саме оце “в обхід” свого економчного і політичного партнера України.

Врешті решт російська сторона схилила Варшаву до врегулювання тих господарських та політичних неприємностей, які протягом останніх 5-7 років ускладнювали російсько-польські стосунки”. І хоч основне завдання Касянова – з’ясувати маршрут, по якому буде прокладено нову вітку російського газопроводу між Білорусією та Словаччиною – виконати не вдалося, він домігся від польських колег принципової згоди на цей проект і його реалізацію в найближчий час.

Голові “Газпрому” Рема Вяхирєву не вдалося відстояти свій варіант маршруту майбутнього газопроводу і, противлячись додатковому тиску, польська сторона наполягла на компромісному варіанті траси газопроводу.

Проте остаточне рішення по маршруті цього газопроводу, ґрунтуючись на рішенні комітету експертів, повинний буде прийняти міжнародний консорціум, у который входять "Газпром", ПГНиГ, Gaz de France, німецькі концерни Ruhrgas і Wintershall, а також італійська компанія Snam.

Причиною цих дебатів стала Україна, від якої чомусь не видно ніякої реакції, навіть нейтральним ставленням дії України нзвати не можна. Леонід Кучма вважає, що україна ще матиме час послужитися Європі у газовому питанні трохи пізніше. Покищо складаеться враження, що доки не вирішаться питання з виплатою боргу Росії за використаний газ, а також всановлення величини цього боргу. Деякі аналітики вважають, що борг перед Росією з газ – це не єдина причина обходу України.

Вагомим стала відмова України від підписання рішення про пересперктивний розвиток військового співробітництва країн СНД та ряд інших питань. Не зрозумілим є також позиція ЄС щодо України. Альтернативний вихід, або ж комперсація навіть не передбачається. Адже сподіватися на стовідсоткове забезпечення України газом з боку Туркменістану, не страхуючись, вкрай рииковане рішення. А от свій гострий інтерес до вирішення цього питанн Росія виразила в персоні новоприначеного посла в Україні. Чрномирдін відомий як колишній голова державної монополії “Газпром”, а свої наміри вирішити енергетичні проблеми України і Росії він заявив як головну ціль всого перебування в нашій країні.

Щоправда, постає питання: на чию користь?

[© 1998-2001 при передруку матеріалу посилання на "UEC" обов'язкове]