Новий сплеск емоцій принесла для прихильників Союзу XVIII сесія Парламентської Асамблеї Союзу Росії і Білорусії (СРіБ), що відбулася в Гродно (Білорусь). На цей раз відзначилися деякі українські парламентарі, що прибули в якості спостерігачів. Із заяв зроблених ними деякі представники західної преси прийшли до висновку, що “Українські парламентарі, разом з російськими та білоруськими народними обранцями, виступають за створення нової слов’янської держави”, під такою назвою вийшла стаття в Gazeta Wyborcza (Польща). Усю ситуацію поясняють слова голови російської думи Геннадія Селезньова: “для того, щоб на карті світу з’явилася нова слов’янська держава, треба ще переконати офіційну владу у Києві у необхідності приєднання України до СРіБ”. А офіційна влада як мовчала так і мовчить - є більш важливіші справи… “Представники”, лівого блоку, не відступаючи від правил ведення своєї політики прибічники нового союзу провели агітацію у парламенті але там вже звикли до таких промов і реакція була більш-менш нейтральною.

А тим часом Геннадій Селезньов заявив, що восени цього року як в Росії, так і в Білорусії повинен відбутис референдум з приводу прийняття спільної для двох держав конституції. Зустріч дала змогу розрити карти, принаймні з одного боку. Білоруська сторона, в особі Президента Лукашенка, перетворила зустріч у можливість висловити своє незадоволення союзникові.

На відміну від попередніх зустрічей, де переважали високі слова про щасливе майбутнє разом, останн виокремилась кількістю скарг з білоруської сторони.

Одним з основних обвинувачень Росії, які висунув Лукашенко, стала не виплата Москвою обіцяного кредиту в 100 млн. доларів на забезпечення стабільності білоруської валюти. А потім, керований емоціями президент Білорусії , додав, що саме його держава є єдиним і реальним союзником Росії, та, що якби не Білорусія, то натовські солдати знаходилися би вже під Смоленськом.

У своїй промові Лукашенко зробив декілька закидів у бік Росії, обвинувативши її у затримці виконанн бюджету СРіБ, створенні перепон для діяльності спільних органів та економічної інтеграції двох країн.

Мова, між іншим, йшла про спроби Росії запровадити мита на кордоні з Білорусією, зниження митних тарифів на конкуруючі з білоруськими товари, що завозяться з третіх країн, та перепродажу куплених в Білорусії тракторів. Словом, пан Лукашенко своєрідно закликав до пришвидшення інтеграційних процесів.

[© 1998-2001 при передруку матеріалу посилання на "UEC" обов'язкове]