Золотослов. Поетичний космос Руси-України.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 | 231 | 232 | 233 | 234 | 235 | 236 | 237 | 238 | 239 | 240 | 241 | 242 | 243 | 244 | 245 | 246 | 247 | 248 | 249 | 250 | 251

А чи дома, дома вашая дочка,
Вашая дочка, красна панночка,
Молодая Мотечка!
Сама пишно ходить, ще й челядь водить,
Сама панна пошла в садок-теремок,
А челядочки в нову світлоньку.
Сама панна пила вино зелено,
А челядочки медок солодок.
Сама панна їла все лебедину,
А челядочки все гусятину.
А там на луках, на барз широких,
Сам молод, ей, сам молод!
Сам молоденький на кониченьку.
Сам молод!
Там же мі горить терновий огник,
Кол'огня ходить широкий танець,
А в танці ходить княжич Іванко.
На головоньці сокола носить,
В правій рученьці коничка водить,
В лівій рученьці гусельки носить.
Ніхто не видів, лем панські слуги,
Скоро ввиділи, пану доповіли:
— Ой ідьте, ідьте, Іванка зв'яжіте,
Іванка зв'яжіте, ту го приведіте.
Соколонька пустьте до сокільниці,
Гусельки шмарте до гусельниці,
Коничка вставте до кінниченьки,
Іванка всадьте до темниченьки.
Соколик квилить, головоньки хоче,
Гусельки грають, Іванка споминають,
Коничок гребе, до поля хоче,
Іванко плаче, до миленької хоче.