22.10.2003, інформаційна сторінка Геннадія Удовенка
http://www.geocities.com/hennadiy_udovenko
Виступ Геннадія Удовенка на парламентських слухань щодо стану
українсько-російських відносин
Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні гості з Російської Федерації!
П’ять років тому в цій залі було ратифіковано Договір про дружбу,
співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. У
статті 3 цього договору сказано: „Високі Договірні Сторони будують
відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної
рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного
врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи
економічні та інші способи тиску”. Коли приймався цей договір, ініціатором
укладання якого був лідер Народного Руху України В’ячеслав Чорновіл, ми
сподівалися, що ця угода стане фундаментом і дороговказом, з яким
звірятимуть свої дії представники обох держав. Останні події з будівництвом
дамби з Таманського півострова в напрямі коси Тузла засвідчили, що Росія
свідомо порушила цей договір.
Ситуація вкотре доводить, що договори з Росією не варті паперу, на якому
вони написані. Це не я говорю – це слова відомого німецького канцлера Отто
фон Бісмарка. Отже, бачимо, що принаймні на протязі останніх 120-130 років
наш північний сусід мало змінився, незалежно від форми правління чи людей
при владі. Згадаймо також і договір про ґарантію безпеки і територіальної
цілісності України, який був підписаний при відмові України від ядерного
статусу, причому одним із „ґарантів” була саме Російська Федерація.
Російська сторона вкотре демонструє зневагу до угод, підписаних нею на
найвищому рівні.
Зазначу, що Російська Федерація неймовірно вигадлива стосовно форм намагання
поновити свій вплив на Україну. Оскільки ми вже заговорили про угоди,
згадаємо іншу угоду, укладену зовсім недавно, – угоду про створення Єдиного
Економічного простору, яка співпала із вакханалією навколо Тузли. Вочевидь,
хтось із російських політтехнологів, які розробили цю операцію, не погодили
її з авторами угоди про ЄЕП. Кращого подарунку Україні в ситуації з ЄЕП
зробити було важко, оскільки ситуація з Тузлою є абсолютно явним зазіханням
на суверенітет України та її територіальну цілісність, в той час як в угоді
про ЄЕП ці зазіхання були прикриті фіговим листком під назвою „єдиний
регулюючий орган”, і прибічники угоди з обох боків в один голос запевняли,
що суверенітету України ніщо не загрожує. Що ж, Тузла стала гарантією того,
що ратифікація угоди про ЄЕП у Верховній Раді, сподіваюсь, провалиться.
Для того, щоб картина наших двосторонніх відносин на цих слуханнях була
більш повною, згадаю про ще один момент, який не знаходиться настільки в
центрі уваги громадськості і ЗМІ, але дуже характеристичний для стану, скажу
прямо, прикрого стану українсько-російських відносин. Це рік – 70-річчя
страшної трагедії українського народу – Голодомору 1932-33 років. Ми
провели парламентські слухання, було прийнято звернення Верховної Ради
України до українського народу з цього приводу, Парламенти ряду країн,
зокрема Канади, Швейцарії, а недавно і Аргентини офіційно висловили
співчуття Україні в річницю цієї трагедії, визнавши її геноцидом. Президент
України звернувся до Генеральної Асамблеї ООН з пропозицією на рівні ООН
визнати Голодомор геноцидом проти українського народу, влаштованим
сталінським режимом. Сталінським, не російським. І як би ви думали, хто в
ООН найбільше протидіє цій ініціативі, яка би стала гідним вшануванням
пам’яті більше як 7 мільйонів загиблих українців? На жаль, Російська
Федерація.
Висновки? У нас є Договір про дружбу, співробітництво і партнерство.
Закликаю Росію згадати про нього і надалі ставитися до України як до
партнера, а не як до об’єкта економічних, політичних, а віднедавна і
територіальних зазіхань. Це в наших спільних інтересах. Я вірю, що ми здатні
жити в мирі, злагоді і повазі один до одного.
Якщо ситуація з Тузлою докорінно не зміниться, я наполягаю на тому, щоб
Україна звернулася до Ради Безпеки ООН, а також до ядерних держав-гарантів
територіальної цілісності України зі скаргою. Досвід у нас є, оскільки ми
вже зверталися до Ради Безпеки ООН з приводу Севастополя.
Дякую за увагу.
(
geocities.com/hennadiy_udovenko)