Стверджується, що несприйняття багатьма політичними силами в Україні концепції утворення Єдиного економічного простору (ЄЕП) має політичне, а не економічне підґрунтя. Однак слід зважено розглянути наступні арґументи і вже потім вирішувати, чи справді противники ЄЕП "політиканствують", а чи радше оцінюють саме економічні фактори та фактори стабільності Української держави.

Отже, фактом є те, що угода про ЄЕП, підписана нещодавно Президентом України, суперечить Конституції України. Стаття 4 Угоди передбачає утворення комісії, якій держави передають частку суверенітету. Отже, маємо зачатки нової версії Радянського Союзу. Чим закінчилось перебування в Радянському Союзі для України, ми пам'ятаємо (економічні наслідки розхльобуємо досі, хоча їх чомусь відносять на рахунок незалежності).

Також, економічні (а не політичні) рішення в рамках ЄЕП прийматиме так званий єдиний реґулюючий орган, рішення якого обов'язкові для всіх країн-учасниць, а найбільше голосів в цьому органі матиме Росія. Країна, в якої віднімається право приймати рішення щодо власної економіки, по-перше, вже не може провадити економічну політику на захист власних інтересів, а по-друге, не є вже державою в повному значенні цього слова.

Долучаючись до угоди, яка суперечить Конституції України, вище керівництво країни вкотре демонструє неповагу до національного законодавства. Допустивши фактичне впровадження цієї угоди, ми ніби узаконимо неповагу до законів. Не слід зайвий раз підкреслювати, що, не будучи правовою державою, Україна ніколи не зможе досягти ані належного їй місця в міжнародному співтоваристві, ані впорядкувати свої внутрішні справи. Підприємці продовжуватимуть зазнавати утиску, громадяни позбавлятимуться своїх прав. Все це не дозволить досягти в Україні високого рівня життя.

Полишаючи системні моменти, слід зауважити два чисто економічні аспекти, за якими угода про утворення ЄЕП є надзвичайно небезпечною. Перший є таким: зона вільної торгівлі в інтерпретації цієї Угоди - це незастосування один до одного антидемпінґових заходів. Враховуючи економічну міць Росії, методи ведення бізнесу в ній та дивовижну солідарність представників бізнесу і політикуму (російські бізнесмени можуть поступитися власними інтересами, якщо це потрібно державі), можна прогнозувати викид багатьох російських товарів на український ринок за демпінґовими цінами, що задушить національного виробника. Наслідками для кожного громадянина будуть: відсутність підприємств, що пропонуватимуть робочі місця; зниження бюджетних надходжень відіб'ється на якості охорони здоров'я, виплаті пенсій; є і багато інших мало приємних наслідків. До речі, в цьому контексті як раз і стає зрозумілим, чому Росія нарешті погодилась на зону вільної торгівлі. За відсутності антидемпінґових розслідувань Росія зможе нею скористатися саме для експансії російських товарів на український ринок і витіснення українського виробника.

Другий економічний момент. В Угоді, яка готувалася ледве чи не таємно і текст якої досі мало кому відомий, є цікавий пункт про те, що можливі збитки, завдані державам через утворення ЄЕП відшкодовуватимуться за наслідками додаткових переговорів. Отже, визнається, що угода може мати неґативні наслідки. Проте навіть в елементарному торговому договорі завжди включені умови компенсації, вони ніколи не ставляться в залежність від якихось наступних переговорів, які невідомо як можуть закінчитися. Якщо зважити на те, як вище керівництво держави здатне захистити національні інтереси у підписанні настільки серйозного документу, можна передбачити, що в додаткових переговорах Росія просто проігнорує думку України. Так було вже не раз.

Саме тому лідери Народного Руху України підписали відкритого листа, у якому вимагають від Президента України припинити процес входження до ЄЕП.