Мешканець м. Комсомольська Полтавської області Микола М. пише: "...пишу Вам листа з м. Комсомольська, що на Полтавщині. Примусило мене те, що багато галасу за українську мову, а насправді на неї зухвало чхають. ...У нас місто з населенням близько 60 тис. Українців, я вважаю, відсотків 90. Керівник міста Попов керує уже не один термін. Молодий чоловік (років 40), в цьому місті закінчив школу, а в ЗМІ спілкується тільки на російській мові, а на запитання, чому так, він роздратовано відповідає, що він все робить в рамках Конституції. По міському телебаченню міська інформації транслюється тільки на російській мові. Виходить, ми не потрапляємо і в статус національних меншин. Прикро нам дивитися, як кореспондент ТВ, вони ж і диктори, щось запитують у дитини в українському класі і дитя відповідає на українській мові, а вона (кореспондент) своїми "как", "что" заганяє дитину на російський лад. А ще років 5-6 тому транслювали дещо і на українській мові, можна і ще привести приклади, як знищується українська мова. Хотілося запитати, невже не можна законодавчо захистити українську мову, і це, що я описав, воно робиться в правовому полі чи ні?"
Г. Удовенко звернувся до Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення з вимогою ініціювати перевірку діяльності місцевих телеканалів Полтавської області на відповідність законодавчим і підзаконним актам України, що стосуються нормування присутності державної мови на телеканалах, і за наявності потреби вжити необхідних заходів у відповідності з чинним законодавством. Нацрада відреаґувала досить оперативно. З директором телекомпанії "ГОК", яка здійснює мовлення через кабельні мережі у м. Комсомольську, було проведено попереджувальну бесіду стосовно умов ліцензії на право використання відповідного каналу у частині мовлення державною мовою.
У відповіді до Миколи М. Геннадій Удовенко пише:
"Конституцією України чітко закріплено статус української мови як єдиної державної. Стосовно телепередач, то є відповідні нормативи, яких мусять дотримуватися телеканали. Тобто, законодавчо українська мова захищена, проте ці закони не виконуються, як, в принципі, і багато інших законів. ... Дякую Вам за активну громадянську позицію, за небайдужість до авторитету Української держави, адже повага до власної мови є суттєвим чинником поваги до держави як такої. Не лише пасивне вболівання, а саме активні дії громадян крок за кроком наближають Україну до розвиненої державності, до відродження демократії і добробуту."
матеріал розміщено 02.10.2003