асурйах—призначений для асурiв; нама—вiдомий пiд iменем; те—тi; локах—планети; андгена—невiглаством; тамаса—тьмою; аврітах—покритi; тан—там; те—вони; претйа—пiсля смертi; абгiґаччгантi—входять у; йе—будь-хто; ке—кожен; ча—i; атма-ханах—вбивця душi; джанах—особистостi.
Вбивця душi, ким би вiн не був, неодмiнно потрапляє на планети, сповненi пiтьми й невiгластва, що їх називають свiтами зневiри.
Людське життя вiдрiзняється од життя тварини своєю великою вiдповiдальнiстю. Тих, хто усвiдомлює цi свої важливi обов'язки i дiє вiдповiдно, називають сурами, праведниками, а тих, хто нехтує вiдповiдальнiстю, або навiть не здогадується про її iснування, називають асурами, демонами. У всесвiтi iснують лише цi два рiзновиди людських iстот. В Ріґ Ведi сказано, що сури завжди схиляються до лотосних стiп Верховного Господа Вiшну i дiють належним чином. Їхнi шляхи свiтлосяйнi, мов шлях сонця.
Мудра людина повинна завжди пам'ятати, що цей особливий рiзновид тiла вона отримала внаслiдок мiльйонiв рокiв еволюцiї та численних перероджень. Матерiальний свiт iнколи порiвнюють з океаном, а людське тiло—з надiйним човном, розрахованим на те, щоб подолати цей океан. Ведичнi священнi писання, а також ачарйi, святi вчителi, порiвнюються з досвiдченими човнярами, а вигоди, що їх надає людське тiло—з ходовим вiтром, що допомагає човну пливко лавiрувати, прямуючи до бажаної гаванi. Якщо ж, незважаючи на всi цi привiлеї, iндивiд не використовує своє життя на самоусвiдомлення—його треба вважати атма-ха, вбивцею душi. Шрі Ішопанiшад недвозначно застерiгає, що вбивця душi прирiкає себе на вiчнi муки в найпохмурiших мiсцях всесвiту, де править невiгластво.
Начальнi життєвi потреби свиней, собак, верблюдiв, вiслюкiв та iнших тварин по сутi тi ж самi, що i в людини, однак задовольняються вони в огидних, бридких умовах. Закони природи надiлили людську iстоту всiма привiлеями, щоб жити з вигодами, адже людське життя є бiльш важливим та вартiсним, нiж життя тварин. Чому це так? Чому життя людини вiдрiзняється од життя свинi й iнших тварин? Чому високопоставленому службовцевi надано пiльги бiльшi, нiж звичайному клерковi? Рiч у тiм, що високопоставлений урядовець повинен виконувати обов'язки вищого порядку. Вiдповiдно, людська iстота мусить виконувати обов'язки дещо вищi, нiж тварина, завжди зосереджена на пошуках їжi, аби просто наситити свiй голодний шлунок. Однак сучасна душезгубна цивiлiзацiя лише загострила проблеми голодних шлункiв. Якщо ми наблизимось до лискучої твариноподiбної iстоти в подобi сучасної цивiлiзованої людини i запитаємо її, чого саме вона прагне, вона вiдрече, що бажає працювати задля задоволення свого шлунку i що нi про яке самоусвiдомлення вона й чути не хоче. Однак закони природи настiльки невблаганнi, що постiйно загрожують їй безробiттям, попри те, що, забувши про необхiднiсть самоусвiдомлення, вона пристрасно бажає важко працювати на свiй шлунок.
Нас надiлено людською формою життя не для того, щоб ми надривалися, як тi вiслюки або свинi, а на те, щоб ми могли досягти найвищої досконалостi життя. I якщо ми не подбаємо про самоусвiдомлення, закони природи примусять нас працювати дуже важко, навiть якщо ми того можемо i не хотiти. Люди цiєї епохи змушенi важко трудитися, як тi вiслюки й воли, що тягають вози. В цьому вiршi Шрі Ішопанiшад йде мова про певнi краї, що до них посилають працювати асурiв. Якщо людська iстота не справляється зi своїми обов'язками людини, їй доведеться перебиратися на планети асурiв й народжуватися у нижчих формах життя для важкої працi в пiтьмi й невiгластвi.
В Бгаґавад-ґітi (6.41–43) сказано, що людина, котра стала на шлях самореалiзацiї, але, незважаючи на свої щирi намагання, не завершила процесу осягнення Бога в попереднiх життях, iншими словами, той, хто не досяг успiху на шляху усвiдомлення своїх вiдносин з Богом, отримує можливiсть народитися в сiм'ї шучi або шрімат. Шучi—це духовно розвинутий брахмана, а шрімат—це ваiшйа, представник торговельної громади. Це означає, що людинi, якiй не поталанило реалiзувати свої взаємостосунки з Богом, дається лiпша нагода самопiзнання, завдяки її щирим намаганням у попереднiх життях. Якщо ж на цьому шляху навiть невдахам дається можливiсть народитись в шанованiй i шляхетнiй родинi, то важко собi й уявити становище того, хто досягнув цiлковитого успiху.
Просто намагаючись усвiдомити Бога, людина забезпечує собi народження в аристократичнiй родинi. Однак той, хто не робить жодних спроб усвiдомити Бога, хто бажає перебувати пiд покривом iлюзiї, хто надто матерiалiстичний i падкий на насолоди, мусить увiйти до найпохмурiших мiсцин пекла, як те стверджує вся ведична лiтература.
Подiбнi асури-матерiалiсти iнколи прикриваються релiгiєю, але їхньою конечною метою є матерiальний достаток. Бгаґавад-ґіта (16.17–18) засуджує подiбних людей, вся велич яких спирається лише на обман, грошi та голоси не досить розумних виборцiв. Подiбнi асури, що позбавленi знання про себе й ішавасйу, Господа, неодмiнно потраплять до найпохмурiших мiсць.
Висновок сказаному такий: призначення людського життя полягає не лише в простому вирiшуваннi економiчних проблем, нагромаджених на пiску, а в тому, щоб розв'язати всi проблеми матерiального життя, в яке ми потрапили згiдно з законами матерiальної природи.
Мантра друга - Змiст - Мантра четверта