Серед травостою цей багаторічник із сірувато-шерстисто-опушеним
стеблом зустрічається найчастіше розсіяно. Листки черешкові, знизу опушені,
по краю зубчато-пилчасті. Квітки зібрані в кільця, які на кінцях гілок
утворюють китиці. Віночок голубий, з вкороченою нижньою губою. Цвіте в
червні – липні. Надземні пагони, їх 10-15, майже від основи розгалужені.
Восени вони одночасно відмирають, одриваються і утворюють перекоти-поле,
яке вітер гонить по степу. Рослина має приємний лимонний запах завдяки
тому, що містить у складі ефірної олії речовину цитраль. Добрий медонос,
його охоче відвідують бджоли. Найбільше розповсюджена на сході Степу, зустрічається
в Лісостепу. У більш-менш розріджених угрупованнях на відслоненнях виростає
купами.
До утворення плодоносних пагонів рослина залишається
приземкуватою, до 5 см заввишки. Помітною її робить білуватий колір від
тонко повстистого опушення. З появою плодоносних пагонів рослини досягають
заввишки до 35 см. Цей багаторічний півкущик має здерев'янілі біля основи
пагони і сидячі зарубчасті із загорненими донизу краями листки. Стрижневий
корінь заглиблюється в землю до 1 м. Коренева система має багато бічних
і додаткових коренів. Надземних пагонів розвивається до 25. Невеликі кремово-білі
квітки зібрані в кільця, які утворюють волотисто-щитковидне суцвіття на
кінцях стебел. Двогубий віночок здається одногубим, бо верхня губа зростається
з нижньою. Пагони, що виростають восени, перезимовують. Плід – чотири горішковий.
Цвіте майже місяць, у липні – серпні. Рослина характерна для кам'янистих
степів, відслонень, приморських черепашкових пересипів. Зустрічається і
на сухих степових місцях. Росте в Степу, Криму, зрідка в південній частині
Лісостепу.
На відкритих сухих степових місцях серед розрідженого
травостою росте чебрець Маршалла. Під час цвітіння, яке триває з травня
до липня, він утворює суцільні лілово-рожеві плями. Це багаторічна рослина
з дерев'янистими, тонкими, але міцними лежачими стеблами. Пагони, що підносяться
вгору, бувають до 25 см заввишки. Дрібні квітки зібрані у видовжене, переривчасте
в нижній частині суцвіття з волохатою віссю. Віночок ледь висувається з
густо опушеної чашечки. Листочки дрібні, шкірясті. Рослина дуже запашна,
особливо це відчувається перед сильними зливами. Назва виду дана на честь
відомого вітчизняного ботаніка Ф.К.Маршалла Біберштейна. Росте на відкритих
місцях, схилах і відслоненнях у Степу (крім західних районів і крайнього
півдня), по узліссях у Лісостепу. Чебрець багатий на ефірну олію, тому
широко застосовується в парфюмерії і фармакопеї. Дуже популярна рослина
в народній медицині. Наукова медицина використовує чебрець для приготування
препарату від кашлю – пертусину. Ефірна олія рослини входить до складу
кращих зубних паст та еліксирів. Як пряна рослина використовується при
консервуванні.
У середині літа зацвітає досить висока, до 1 м
заввишки рослина – чистець трансільванський. Кілька підведених розгалужених
угорі стебел її прикрашені кільцями з жовтуватих квіток, розміщених у пазухах
верхніх листків. Стебла в нижній частині білувато-шерстисті од відстовбурчених
волосків, угорі вони опушені по всіх чотирьох гранях. Супротивні листки
з виразним жилкуванням поступово звужуються до верхівки стебла. Віночок
двогубий, жовтуватий з бурувато-пурпуровими краями верхньої губи. Нижня
губа – 3-лопатева з виїмчастою середньою лопаттю, верхня – суцільна. Якщо
не відбулося перехресного запилення, в кінці цвітіння приймочки загинаються
донизу, торкаються довгих тичинок, рослина самозапилюється. Для Степу і
Лісостепу рослина звичайна, зрідка зустрічається в Криму. Росте на рівнинах
та схилах, кам'янистих відслоненнях і пісках, по галявинах і узліссях.
Над сивими хвилями ковили на високих стеблах погойдуються
схилені темно-сині суцвіття шавлії пониклої, яку ще називають бабкою. Поодинокі,
іноді нечисленні, стебла шавлії пониклої звичайно безлисті. Листки розвинені
лише прикореневі, досить великі, зморшкуваті, зісподу сірувато-опушені,
по краю подвійно зарубчасті, з довгим черешком. Віночок двогубий, а видовженою
і відігнутою назад верхньою губою. Під верхньою губою ховаються дві тичинки,
кожна закріплена як важіль, довге плече якого закінчується пиляком, а коротке
– лопаттю, яка закриває вхід у трубочку квітки. Сідаючи на нижню губу,
щоб дістатися до нектару на дні квіткової трубки, комаха натискує на нижню
частину тичинки, приводячи у рух важіль, і обсипається пилком. Перелітаючи
на іншу квітку, комаха запилює її. Квітки шавлії зібрані в кільця по 4–6.
Цвіте з травня до липня. Плід – чотири-горішок. Рослина досить посухостійка.
Має добре розвинені корені, до 2 м. Одна з найпоширеніших степових рослин.
Латинська назва роду походить від латинського слова “salvare” – допомагати
(деякі види мають лікувальне значення), “nutans” (лат.) – пониклий.
Міцна, іноді понад 1 м заввишки, ця рослина чітко
вимальовується серед степових трав. Великі темно-зелені зморшкуваті жорстко-опушені
листки зібрані біля основи прямостоячого чотиригранного стебла, забарвленого
в зелений або червоно-фіолетовий колір. Стебла поодинокі або їх 2-3, розгалужені
лише вгорі, з нечисленними, спрямованими вгору гілками, що, як і верхівка
стебла, закінчуються густими кільчастими суцвіттями. Стеблові листки розвиваються
лише біля основи розгалужень. Чашечка трубчасто-дзвоникувата, з колючими
зубцями. Віночок двогубий, бруднувато-рожевий, зовні біло-повстистий, вдвічі
перевищує чашечку. Цвіте в червні. Розмножується насінням і вегетативно
за допомогою кореневища. Кореневище масивне, здерев'яніле, од нього відходять
додаткові корені, деякі на глибині 5-20 см бульбовидне потовщені. Рослина
багаторічна, зимує в стадії розетки. Нові пагони починають відростати на
початку квітня, в кінці липня вегетація закінчується. Залізняк бульбистий
– типова рослина лучних і різнотравно-дерновинно-злакових степів.
У деяких видів степових рослин виникло цікаве
пристосування до розповсюдження плодів вітром. Під час плодоношення ці
рослини набувають кулястої форми, відриваються від коріння і котяться по
степу. Їх називають перекоти-поле. Як і в інших рослин цієї групи, у залізняка
колючого довгий головний корінь, він проникає в грунт на глибину понад
2 м. Від кореня одходить 3-15 наземних пагонів, розчепірено-розгалужених
майже від основи. Розвиток рослини починається в першій декаді квітня.
В травні завдяки щільно скупченим численним гілочкам, густо вкритим довгасто-ланцетними
листочками, вони набувають вигляду кулястих сірувато-зелених кущиків. Стебло
і нижня сторона листків біло-повстисті. Зверху листки ясно-зелені. На початку
червня розкриваються великі рожеві квітки, розміщені кільцями в пазухах
листків. Цвіте рослина завжди рясно, великими рожевими кулями виділяючись
серед зелені. Закінчує цвісти в другій половині липня, в серпні достигають
плоди. Росте на степах, степових схилах, пагорбках, перелогах, кам'янистих
відслоненнях у степовій зоні та Криму, зустрічається на півдні Лісостепу.