Публікація є наслідком багаторічної теоретичної
та науково-організаційної праці. Водночас вона — лише
початок великої роботи над осмисленням ідеї Екологічної
Конституції Землі (ЕКЗ), опрацюванням її концепції та
проекту, вирішенням проблеми сприйняття і схвалення
цього міжнародного правового акта екологічної безпеки
та сталого розвитку.
Незважаючи на те, що опрацювання ідеї ЕКЗ розпочалося
ще у квітні 1992 р., напередодні відомої Конференції
ООН з довкілля і розвитку у Ріо-де-Жанейро, ця робота
й сьогодні потребує великої кількості сумлінних, чесних,
мислячих людей – професіоналів, для яких, крім шматка
хліба, кар’єри, багатства, благополуччя, є щось вище,
святе, що стосується пошуку шляхів виживання і сталого
розвитку людства у ХХІ столітті.
У публікації поставлена мета сприяти розумінню
цілком реальної загрози зникнення цивілізації
з лиця Землі і необхідності пошуку шляхів її відвернення,
розумінню того, що у повсякденних турботах не всі розуміють.
При цьому публікація більше претендує на пропаганду
самої ідеї ЕКЗ, як інструмента глобальної екологічної
безпеки і сталого розвитку, ніж на завершену її концептуальну
основу. Важливо, щоб така ідея проникала у свідомість,
була сприйнята громадськістю та державами і врешті-решт
втілена у життя.
Проблеми екологічної безпеки і сталого розвитку
набувають загостреної актуальності у зв’язку з наближенням
саміту Землі “Ріо+10” у вересні 2002 р. (м. Йоганнесбург,
Південна Африка), а також П’ятої панєвропейської конференції
міністрів охорони навколишнього середовища “Довкілля
для Європи” (Київ, 2003 р.). Саме у зв’язку з цими подіями
автор відважився на видання цієї збірки неповних та
неоднакових за значимістю матеріалів.
Отже, книжка, яку читач тримає в руках — швидше
вихідний матеріал для розроблення концепції Екологічної
Конституції Землі, аніж сама концепція. Її не можна
кваліфікувати як закінчену роботу, не можна сприймати
навіть як ескізний варіант чи схему концепції Екологічної
Конституції Землі, контури якої достатньо буде лише
заповнити. Це матеріал для роздумів, дискусій, для опрацювання
унікальної ідеї, спрямованої на збереження життя на
Землі, яку рано чи пізно повинна визнати та реалізувати
світова спільнота для самозбереження і соціально-економічного
розвитку.
Автор висловлює подяку рецензентам рукопису книги
— академікам Ю.М. Пахомову та Ю.С. Шемшученку, професору
О.І. Шаблію. Особливо хочеться подякувати академіку
М.А. Голубцю (до речі, одному з авторів проекту чинної
сьогодні Конституції України), який скрупульозно вичитав
кожну сторінку рукопису, зробив кваліфіковані зауваження
і дав корисні поради щодо упорядкування якісно неоднорідних
матеріалів книги та поліпшення її змісту.
Велику допомогу в опрацюванні ідеї Екологічної
Конституції Землі, особливо на початку її зародження,
надали автору доктор юридичних наук, професор М.В.Костицький
(суддя Конституційного Суду України) та кандидат економічних
наук Т.Ю.Туниця (співробітник Львівського національного
університету ім.І.Франка). Автор також щиро дякує Б.А.Невелюку,
П.Я.Макарчуку, С.Н.Краєвському, Л.В.Калагурці, Я.О.Чопику
та багатьом іншим колегам, які доклали багато зусиль
до того, щоб ця книга побачила світ.
|