Українсько-російсько-анґлійсько-німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової економіки /А. С. Д’яков, З. Б. Куделько, В. І. Куліш, О. А. Покровська (під редакцією проф. Т. Р. Кияка). — Київ: Обереги, 2001.

1. Переднє слово

Термінолоґічний вибух в Україні, викликаний державним статусом української мови та економічними потребами молодої держави, зумовив значною мірою некеровану ланцюгову реакцію творення різних словників. На жаль, у цій потрібній справі бажання не компенсує серйозного браку досвіду. До цього процесу долучаються не лише фахівці, лінґвісти, але й просто патріоти-любителі. Що не автор, то окрема концепція або відсутність усякої. Результати полярні: з одного боку, продовжують з’являтися словники-метелики, де шляхом вже традиційного калькування «перелицьовуються» російські терміни на ніби український лад, з іншого боку, на прилавках книжкових крамниць з’являються друковані претензії на реставрацію давно забутих діалектизмів, оказіоналізмів, штучних витворів, автори яких користуються гаслом “аби лише не так, як в інших”. Справді, формуючи українські терміносистеми, ми повинні орієнтуватися на власний фундамент, але знову ж таки мусимо пам’ятати, що творимо словники не лише для бібліотек, але й для сьогоднішнього широкого вжитку, де останнє слово залишається за споживачем, фахівцем, де не останню роль відіграє традиція, орієнтована на повноцінну комунікацію, взаєморозуміння між фахівцями як однієї країни, так і на міжнародному рівні. Хуторянські чи патріархальні потуги, хоч і віддають романтизмом, у сфері термінолоґії можуть завдати непоправної шкоди на шляху становлення вітчизняної науки та техніки.

Автори водночас намагалися перебороти притягальну силу стереотипів, котрі розроблялися та нав’язувалися протягом останніх десятиліть. Без сумніву, доцентрові тенденції в Радянському Союзі проявлялися не лише в економіці, але й у сфері лінґвістичної діяльності, надто в процесах термінотворення. Не принижуючи певної ролі російської мови як посередника в міжмовних контактах, з одного боку, та критично оцінюючи значну односторонність українсько-російської мовної інтерференції, з іншого, зазначимо, що російська мова «подарувала» разом із новими термінами з інших мов чимало огріхів суб’єктивного характеру. Мали місце, наприклад, явища невдалого калькування, штучного відходу від усталених зразків для більшості європейських мов, наявності лакун (пропусків) у терміносистемах, конструювання термінів-монстрів тощо. Якщо до того ж взяти до уваги відсутність принципів стандартизації та власне стандартів на українські терміни, то стане зрозумілою ситуація, коли російські стандарти перетворювалися на своєрідне ложе Прокруста для українських (і не лише українських) терміносистем, в результаті чого нерідко подибуємо покручі з погляду норм української мови, її культури, орфоепії і т.п. До речі, ми глибоко переконані, що сьогодні не слід поспішати зі стандартами на терміни, цій справі має передувати формування багатомовних тлумачних термінолоґічних словників.

Подібні завдання ставить перед собою пропонований “Українсько-російсько-анґлійсько-німецький тлумачний та перекладний словник термінів ринкової економіки”, який було підготовлено за сприяння Державного комітету України з питань науки та технолоґій.

У час становлення ринкових відносин в нашій країні укладання саме такого словника стало нагальною потребою. Словник має обсяг понад 2000 термінів з різних галузей ринкової економіки. Він призначається в першу чергу для економістів, бізнесменів, викладачів та студентів економічних навчальних закладів, а також для всіх, хто цікавиться економічною термінолоґією.

Структура словника виглядає таким чином:

Український термін за алфавітно-гніздовим принципом та його етимолоґія

Дефініція

Іншомовні еквіваленти: російський (r), анґлійський (е) та німецький (d)

Іншомовні еквіваленти кожного терміна даються у правій колонці, причому синонімічний ряд дається через кому з нового абзацу. Якщо один і той же термін може вживатися у кількох варіантах, то в круглих дужках дається одно або кілька слів, які замінюють останнє перед дужками слово. Наприклад, анґлійське словосполучення external marketing agency (agent) слід читати як ”external marketing agency” або ”external marketing agent”. У квадратних дужках дається необов’язковий елемент того чи іншого терміна: наприклад у сполученні ”[running] code number” слово ”running” не є обов’язковим для вживання.

Як вже видно зі структури словника, українські терміни розташовані як за алфавітним, так і за гніздовим принципом, що полегшить та прискорить пошук потрібного слова. Крім того, кожен термін має свій порядковий номер, що дає змогу пропонувати алфавітні покажчики відповідних російських, анґлійських та німецьких термінів, а також українських термінів за алфавітно-гніздовим принципом. Тим самим, словник можна використовувати не лише як тлумачний, але й як перекладний на будь-яку з запропонованих чотирьох мов. Крім того, це видання може слугувати також українсько-російським, українсько-анґлійським, українсько-німецьким, російсько-українським, анґло-українським або німецько-українським економічним розмовником, бо в ньому наводяться не лише окремі слова, але й термінолоґічні словосполучення.

З контексту сказаного постає запитання, навіщо у словнику, який вміщує українські терміни за алфавітно-гніздовим принципом, ще й їх покажчик. Справа у тім, що розташування за гніздовим принципом досить умовне, суб’єктивне, в словосполученнях кожне слово здатне бути ключовим, внаслідок чого вони можуть потрапляти у різні «гнізда». В покажчику слова з різних «гнізд» часто-густо поєднуються своєю спільною частиною й стоять поруч (у новому «гнізді»), що в багатьох випадках значно полегшує читачу їх віднаходження у словнику.

Окремо слід виділити методику відбору та формування українських термінів. Тут за основу береться фактор поширеності терміна в інших мовах та показник його вмотивованості, тобто відповідності внутрішньої форми його тлумаченню. Через те в словнику пропонуються терміни «банківська ґарантія», «знецінювана валюта», «страхувальні розрахунки» тощо. На цих засадах базується також критерій рекомендованості терміна в синонімічній ґрупі.

Слід зауважити, що терміносистема ринкової економіки особливо багата на інтернаціоналізми, головним чином анґлійського походження. Водночас автори вважають, що цим явищем не слід зловживати і, беручи до уваги досвід інших мов та критерій «прозорості» терміна, пропонують, наприклад, замість терміна «директ мейл» український відповідник «рекламування поштою» (див. також німецький варіант), замість «ексклюзивна ліцензія» пропонується «виключна ліцензія». Але й навпаки, з метою уникнення двозначності та надання терміну кращих дериваційних задатків віддається перевага терміну «інновації» в порівнянні з терміном «нововведення». Ми переконані, що кількість термінів-інтернаціоналізмів буде, безумовно, зростати. Збільшення їх кількості у сучасній мові науки та техніки також відображає тенденції міжнародного кооперування, інтеґрації багатьох галузей, об’єднання зусиль вчених та фахівців різних країн з метою високоефективного обміну досвідом та професійного спілкування. Така тенденція особливо характерна для молодих галузей науки. Тому й напрошується загальний висновок: почуття мовного патріотизму слід мудро поєднувати з досягненнями у розвитку всієї світової культури.

Орфоґрафія українських термінів дається в основному згідно з правилами останньої редакції «Українського правопису». Єдиний виняток зроблено для літери ґ, правила вживання якої ще остаточно не розроблені, а критерії вибору між літерами ґ та г є дуже розмитими та нічим не вмотивованими. Тому автори вважали за необхідне вживати літеру ґ у словах іншомовного походження послідовно, в усіх випадках на місці літери g в усіх європейських мовах, включаючи слова грецького походження. Переважна більшість наукових терміноелементів грецького походження була запозичена українською мовою не безпосередньо з сучасної грецької мови, де літера γ, дійсно, читається як фрикативний звук (так само, як літери β та δ зараз також читаються як фрикативні звуки), а з давньогрецької мови через посередництво латини та сучасних західноєвропейських мов, де літера γ зображується як g. Крім того, у давньогрецькій мові існувало також так зване «густе придихання», яке у латинській транскрипції зображується літерою h. З іншого боку, не треба сліпо орієнтуватися на російську мову й слід правильно вимовляти звуки в термінах «гедж», «голдинґ», «гайринґ» тощо.

Якщо той чи іншій український термін або його іншомовні відповідники мають синоніми, то весь синонімічний ряд подaється через крапку з комою (нaприклад, аґентство; аґенція). Якщо в термінолоґічному словосполученні одне зі слів може зaмінюватися синонімом, то безпосередньо після цього слова подaється синонім у круглих дужкax, нaприклад, торгівля оптова (гуртова). Якщо певний елемент термінолоґічного словосполучення не є обов’язковим, то він подaється у квaдрaтниx дужкax ([]).

Всі заголовні слова стоять під наголосом. Наголос з технічних причин позначується за допомогою підкреслювання відповідної наголошеної голосної літери, тобто підкреслена літера вказує, що наголос падає саме на неї. Наприклад слово каботаж слід читати як каботбж.

Для пояснення мотивації малозрозумілих термінів іншомовного походження в словнику дається етимолоґія (лише для ключових слів, які зустрічаються вперше). Її розміщено в лівій колонці під відповідною словниковою статтєю. На жаль, з технічних причин арабські слова даються лише у латинській транскрипції. Не позначено також всієї специфіки давньогрецького наголосу. Наголос у грецьких словах позначено за допомогою знаків «ґравіс» (` ), «акут» (ґ) та «циркумфлекс» (~ ) над відповідною голосною літерою, що відповідають різним видам грецького наголосу. У латинських словах наголошення не позначається. Грецькі, латинські, анґлійські, французькі, німецькі, італійські, іспанські, портуґальські та польські слова даються в їх ориґінальному написанні; для тюркських слів використовується турецька латинка.

Отже, в даній ситуації в Україні слід мати на увазі та використати певний парадокс: українська термінолоґія, що перебуває у стадії формування, опинилася у вигідній ситуації порівняно з іншими мовами, оскільки існує можливість врахувати досвід інших національних термінолоґій та уникнути їх похибок. Автори словника переконані в тому, що українська термінолоґія повинна формуватися з урахуванням трьох факторів: 1) досвіду найпоширеніших мов розвинутих країн світу, найперше мов — продуцентів тієї чи іншої терміносистеми; 2) позитивної практики за останні десятиліття термінолоґічної школи колишнього Радянського Союзу; 3) досвіду українського термінотворення за останні сто років у різних реґіонах України та за кордоном. Саме ці три фактори ми намагалися врахувати в своїй роботі.

Водночас слід підкреслити, що у зв’язку з неусталеністю української термінолоґії, яка, як зазначалося, перебуває у стадії формування, методологічні принципи побудови й структура даного словника мають певною мірою дискусійний, експериментальний характер, а коло притягнутих термінів, зрозуміло, неповне. Тому звертаємося до користувачів з проханням надсилати свої поради, думки й зауваження та дати відповідь принаймні на такі запитання:

Чи задовільняє зміст словника, що є зайвим, чого бракує?

Чи погоджуєтеся з методолоґічними засадами відбору термінів?

Чи вдала форма та система укладання словника?

Пропонуємо користувачам надсилати свої відгуки за адресою:

м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2, держуніверситет, кафедра германських мов (проф. Кияку Тарасу Романовичу).

АВТОРИ

2. Використані джерела

1. Анишина И. В., Москвин С. А., Уяздовская О. В. Краткий словарь бизнесмена — Киев, 1991.
2. Большой англо-русский словарь в 2-x т. Ок. 160 000 слов /Ю. А. Апресян, И. Р. Гальперин, Р. С. Гинзбург и др. под общ. рук. И. Р. Гальперина и Э. М. Медниковой — 4-е изд., испр., с дополнением — М.: Рус. яз., 1987. — Т. 1. — 1040с.; т.2. — 1072 с.
3. Большой русско-немецкий экономический словарь: Ок. 66000 терминов /Под ред. Г.Мёхеля. — Берлин: ”Die Wirtschaft”; М.: Русский язык, 1983.
4. Внешнеторговая деятельность. — Xарьков, 1991.
5. Довідник підприємця /Укладачі М. Ф. Черенок, Т. Ф. Зайченко — К.: Журналіст України; Сервісрічтранс; Слово, 1992. — 114 с. — (Додаток до журналу “Журналіст України”).
6. Економічний словник /За ред. П. Г. Багрія, С. І. Дорогунцова. — К., 1973. — 624 с.
7. Ермошенко Н. Н., Скворцов Н. Н., Назимова Н. К. Словарь предпринимателя. — Киев: Укр ИНТЭИ, 1992 — 143 с.
8. Етимологічний словник української мови у 7-ми т. /О. С. Мельничук (гол. ред. ), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. — К.: Наук. думка, 1982.
9. Жданова И. Ф. Краткий русско-английский коммерческий словарь. — М.: Рус. яз., 1991. — 175 с.
10. Коноплицкий В. А., Филина А. И. Маркетинг, рынок, финансы: Терминологический словарь-справочник — Киев: Имэкс, 1992 — 184 с.
11. Короткий російсько-український теxнічний словничок фінансовиx термінів (для вжитку) співробітників Губфінвідділу. Термінологічне бюро при Київському Губфінвідділі. На праваx рукопису. Видано коштом Культкомісії Місьцкому Губфінвідділу — К., 1924. — 16 с.
12. Краткий русско-английский словарь-справочник менеджера. — Кишинёв, 1991.
13. Краткий словарь иностранныx слов /Под ред. И. В. Лёxина и Ф. Н. Петрова. — 6-е, переработанное и дополненное изд. — М., 1951. — 488 с.
14. Маркетинг: Толковый терминологический словарь-справочник /Ред. А. К. Джинчарадзе. — М.: Инфоконт СП Медсервис Интернешнл, 1991. — 224 с.
15. Мартынов В. В. Англо-русский толковый словарь экономическиx терминов — М., 1992.
16. Морковкин В. В. Проект серии толково-сочетаемостныx словарей терминов // Сочетаемость слов и вопросы обучения русскому языку иностранцев. — М., 1984 — С. 148 — 161.
17. Ожегов С. И. Словарь русского языка — 18-е изд. — М., 1988.
18. Основы внешнеэкономическиx знаний /Отв. ред. И. П. Фаминский. — М., 1983.
19. Памуxина Л. Г. и др. Русско-английский разговорник по внешнеэкономическим связям. — М.: Рус. яз., 1993. — 654 с.
20. Ринкова термінологія ділової людини: Словник-довідник /В. М. Лінніков, В. В. Борковський, В. В. Рокоча та ін. — К.: Абрис, 1992 — 96 с.
21. Російсько-український словник банкового діловодства /За ред. В. І. Орловського, І. М. Шелудька — К.: Київська філія Промбанку, 1925 — 61 с.
22. Російсько-український словник в 3-x т. /Ред. С. Г. Головащук, Л. А. Коробчинська, М. М. Пилинський. — К.: Наук. думка, 1970. — Т.1. — 700с.; Т.2. — 756 с.; Т.3. — 727 с.
23. Русско-английский внешнеторговый и внешнеэкономический словарь /И. Ф. Жданова, И. Н. Браслова, Н. П. Васильева и др. — М.: Рус. яз., 1991. — 1023 с.
24. Русско-английский словарь: Ок. 55 000 слов, с приложением краткиx сведений по английской грамматике и орфоэпии /Сост. О. С. Аxманова, З. С. Выгодская, Т. П. Горбунова и др. под общим рук. А. И. Смирницкого. — 14-е изд., стереотип., под ред. О. С. Аxмановой. — М.: Рус. яз., 1987 — 768 с.
25. Русско-английский толково-сочетаемостный словарь по внешнеэкономической деятельности /Под ред. В. В. Дубичинского. — Xарьков, 1992.
26. Русско-английский толковый словарь маркетинговыx терминов и понятий / В. Л. Грейниман, И. Г. Курбатов, А. Л. Чернявская, Л. Б. Чернявский. — М.: Партнёр, 1991. — 107с.
27. Русско-английский толковый словарь международныx финансовыx, валютныx, биржевыx терминов и понятий. — М., 1991.
28. Словарь банковско-биржевой лексики на шести языкаx /Сост. Ю. А. Бобылёв. — М.: Макс ОР, 1992. — 288 с.
29. Словарь иностранныx слов. — 15-е изд. — М., 1988.
30. Словарь сочетаемости слов русского языка /Под ред. П. Н. Денисова, В. В. Морковкина. — М., 1983.
31. Словник ділової людини /Укладачі Р. І. Тринько, О. Р. Тринько. — Львів: Світ, 1992. — 72 с.
32. Словник іншомовних слів /За ред. О. С. Мельничука. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1974. — 776 с.
33. Советский энциклопедический словарь /Гл. ред. А. М. Прохоров. — 4-е изд. — М.: Сов. Энциклопедия, 1989. — 1632 с.
34. Справочник менеджера. Вып. 1. Терминология рынка товарной продукции и кредитно-денежныx отношений. — МИА: Анейрон, 1991 — 97 с.
35. Терминологическая лексика курса “Основы внешнеэкономической деятельности”. Методические рекомендации для преподавателей русского языка как иностранного и студентов-иностранцев /Cост. В. В. Дубичинский, В. А. Зубарева, С. П. Олейник — Xарьков: XПИ, 1992 — 92 с.
36. Шанский Н. М., Иванов В. В., Шанская Т. В. Краткий этимологический словарь русского языка. — М.: Просвещение, 1971. — 542 с.
37. Энциклопедический словарь бизнесмена: Менеджмент, маркетинг, информатика /Под общей редакцией М. И. Молдованова. — Киев: Техніка, 1993. — 856 с. — Термины парал. рус., англ., нем., фр., пол.
38. Язык рынка — М., 1991.
39. Янушков В. Н., Янушкова Т. П., Ченадо А. А. Русско-английский словарь делового человека в 2-х томаx — Минск: АСАР, 1994. Ч.I: Номенклатура счетов для xозяйств всеx видов; Ч.II: Терминология счётная и статиститческая; Ч.III. Справочный словарь.
40. Collins COBUILD English Language Dictionary /Ed.-in-chief J. Sinclair. — London; Glasgow, 1988.
41. Fachausdrücke im Bankgeschäft /hrsg vom Schweizer, Bankpersonalverb. Hans Klaus. — Bern: Stuttgart: Haupt. Deutsch — englisch — amerikanisch. — 7., völlig überarb. Aufl. — 1990.
42. Hornby A. S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. — 3rd ed. — Oxford, 1980.
43. The Shorter Oxford English Dictionary on Historical Principles /Rev. and ed. by C. T. Onions. — 3-rd ed. — Oxford, 1966.
44. Weidacher, Josef. Dictionary and User’s Guide to the Handbook of Business English: Keywords in Context — Wien: Ueberreuter, 1990.

1. Скорочення

f — жіночий рід

m — чоловічий рід

n — середній рід

pl — множина

fpl, mpl, npl — жіночий, чоловічий, середній рід у множині