А. Коцюбинський
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71


ЕНДШПІЛЬ

Начальник відділу управління "Ремладбуд" Ар-туренко зазирнув до
кабінету старшого інженера Савоськіна.
Савоськін сидів за столом, схилившись над шахівницею. Навпроти
горбився, смокчучи цигарку, головний механік Бодягін.
Артуренко ґречно кашлянув, неголосно кинув:
- Гм, обідня перерва, між іншим, закінчилася...
- За-кін-чи-ла-ся,-спокійно повторив Савоськін.- А ми коником - ось
так!
Артуренко причинив двері.
Невдоволено бурмочучи, він постояв у коридорі, а через хвилину знову
нагадав колегам:
- Товариші! Пора приступати до роботи!
- До ро-бо-ти,- не підводячи голови, повторив Бодягін.
- Не паясничайте!- вже різкувато викрикнув начальник, висловивши в
такий спосіб своє обу;
рення. -
-Не па-я-сни-чай-те,-продекламував Савоськін.
Артуренко взяв себе в руки і звернувся до шахіс-'тів мирним тоном:
- Товариші, кінчаєте. В.и ж це в санаторії, а на державній службі.
Про обов'язки все-таки слід пам'ятати!
- Кому треба, той хай і пам'ятає,- меланхолійно промимрив Бодягін,
оголошуючи шах Савось-кіну.
- Гнати вас у три шиї слід з управління! Ледацюги ви!- знову змінив
делікатність на лють Артуренко.
- Ле-да-цю-ги,- луною відгукнувся Савоськін, задумавшись над тим, як
відвести загрозу від короля і влаштувати головну фігуру в надійному
місці.- Ви-и-и...
Артуренко з'єрепенився:
- Я звільняю вас! Геть звідси! Геть! Савоськін і Бодягін
роззирнулися, здивовано, ніби вперше побачили, подивилися на розлюченого
Артуренка, а потім разом підвелися, обережно, в чотири руки, взяли
шахівницю і посунули до виходу.
- Шахи залиште!- не заспокоювався Артуренко.- Вони - власність
контори! З інвентарним номером!
- Як залишити?-в один голос вигукнули Савоськін і 'Бодягін. --А хто
партію дограє? Адже у нас - ендшпіль!