А. Коцюбинський
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71
БУБЛИК 3 МАКОМ
Редактор багатотиражної газети Петро Карпович Задалинюк зайшов до
кабінету кореспондента Олега Шморгайла й наказав:
- Через десять хвилин покладіть мені на стіл інформацію на тридцять
рядків!
- Де ж я її візьму?-буркнув невдоволено Шморгайло, прикриваючи
журналом "Перець" чернетку нового вірша.
- Дзвони, кричи, біжи, гопки скачи, а замітку дай. Дірка на першій
сторінці, а що це таке-ти знаєш. Отже, твори!
"Ну й характер у шефа,-Шморгайло люто гризнув кулькову ручку.- І так
рядків триста видав на-гора. Скільки можна! Але... все одно писати
інформацію треба..." . .
Він кинувся до підшивки міськрайонної газети "Ясні зорі".
- Так-так,- міркував уголос.- Ось візьмемо симпатичну заміточку, ну,
наприклад, цю - "З натхненням". Перемелемо, пересіємо, борошенце
замісимо - пиріг спечемо! Так, заголовочок оригінальний причепимо. Хай
буде, хай буде... О! "По-ударному". Зійде? Аякже! За вищий гатунок.
- Факти ретельно перевірив?-запитав для годиться Задалинюк і
відправив замітку до набору.
Завідуючий промисловим відділом міськрайонки "Ясні зорі" Олексій
Іванович Перев'язко безперестанку крутив диск телефону, бурчав під ніс:
- Знущання просто... Все тому секретареві мало. Інформацію на першу
сторінку, інформацію. Вже яку сьогодні? Десяту? Що в мене їх - комора?
Пакгауз? Ось візьми й напи'ши сам, розумака! А тут, як на лихо, нікуди
не додзвонишся. Ей люди, ви де?
- Погляд Перев'язка упав на підшивку газети "Маяк".
- Гм,-заясніло сердите обличчя завідуючого.- Виручай, малоформатна
пресо!
Перебіг очима декілька сторінок, натрапив на інформацію
"По-ударному".
- Еге,-повеселішав Перев'язко,-вихід із скрутного становища знайдено!
Ура! Ось ми абзацики пе
реставимо, кінцівку підправимо, гарненький заго-ловочок
пришпандьоримо. Отак-"Норму переви--конано". Не інформація, а бублик з
макомі
Кореспондент промислового відділу газети "Ясні зорі" Олекса Гроза
щойно повернувся з відпустки. Сидить, пихкає димком з цигарки, листає
підшивку "Маяка".
- А це що за Списаненко? Ну і ну-Піднімає трубку,набирає номер.
- Привіт, Олег! Висловлюю глибоке співчуття. Бригадира на прізвище
Списаненко в шостому уп-.равлінні немає і не було. Є Степаненко, лицарю
пера й диктофона. Отак. Що? Номер за двадцяте? У нашій? Зараз
подивлюсь...
Тут з'являється Перев'язко. Витирає хусточкою чоло, відхекується:
- Ху-у-у, такий клопіт, такий клопіт! Геть замучився без тебе.
Очамрів. Пора й мені у відпустку. Такої каші наварив, що й не знаю. Шеф
догану вліпив. Спасибі, що усну. Сталося ось що. "Маяк" надрукував
інформацію. Я передер. Потім ту ж саму замітку, тільки з іншим
заголовком, вони "позичили" в нас. А вчора, ось, читай, цей матеріал
з'явився у нашій газеті. Між іншим, прізвище од-'нієї й тієї' ж людини в
кожній інформації звучить, як сказав шеф, у новій транскрипції -
Ступаченко, Списаненко, Свитуненко... Ось і маю тепер бублик з маком!