А. Коцюбинський
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71
КЛОПОТИ 3 РОБОТОМ
Привезли на завод робота "ЕЛО-17":
Знай, мовляв, наших. Хай і в нас технічний прогрес владарює.
Встановили механічно-електронне диво у цеху.
Прочитали інструкцію.
Ага, ця машинерія, виявляється, гайки здатна загвинчувати.
Хто раніше на заводі з гайками' справу мав? Дядько Василь? Він. Отже,
застарілим методам праці - відставку. Хай дядько Василь переходить на
іншу роботу.
Коротше, увімкнули ми кібера в електромережу, натиснули на відповідні
кнопки. Ожив. Залізною рукою водить вліво, вправо, вгору, вниз. Але до
гайок байдужий. У чому ж заковика?
Зібрали заводських умільців.
Оточили вони кібера, міркують, сперечаються. Зрозуміло: люди творчі",
до техніки не байдужі.
Добряче-таки поморочились, доки змусили впертого робота гайки
загвинчувати.,
Але дядька Василя не скоротили. Приставили до "ЕЛО-17". Гайки
подавати.
Отак і працювали обоє. Дядько Василь подає, а робот закручує. Тільки
хурчать гайки.
А на третій день з роботом пригода - ні з того ні з сього замахав
раптом своєю кінцівкою, і так завзято, що дядько Василь ледве устиг
чкурнути за тумбу.
Скликали консиліум. Ворожили кмітливці, ворожили, доки бунтаря
полагодили.
Минуло трохи часу - знову придибенція: металевий трудяга зненацька
перестав загвинчувати гайки, а хапав їх сам, без допомоги дядька Василя,
і жбурляв урізнобіч. Аж свистіли вони над головами робітників, неначе
дріб над озером під час першого полювання на дичину.
На щастя, знайшовся сміливець, котрий підкрався до робота і вимкнув
його з мережі.
Як не морочилися опісля новатори, як не старались спрямувати енергію
і здібності "ЕЛО-17" в необхідне русло,- даремно. Не хоче кібер
працювати - і квит!
Надіслали виготовлювачам листа. Так і так, мовляв, "ЕЛО-17"
недосконалий робот, може, бракований, завдає збитків. Який же це
прогрес, якщо збитки?!
Відповідь не забарилась.
Після недовгого вступу про досягнення заводу в галузі робототехніки і
впровадження її у виробництво в листі писалось: "Шановні товариші!
Вибачте. Сталося прикре непорозуміння: служба реалізації при
відправленні "ЕЛО-17" наплутала і до робота, придбаного вами, вклала
інструкцію з кібе-ра іншого призначення. Ми глибоко вражені: як вам за
такий короткий строк вдалось примусити "ЕЛО-17" загвинчувати гайки?!
Терміново надішліть ваші розробки. Над цією темою в нас працював чималий
колектив. Інструкцію до "ЕЛО-17" щлемо негайно. Головний інженер
Блок-Діодов".
Свої міркування і навіть креслення щодо вдосконалення чи
перекваліфікації "ЕЛО-17" ми надіслали.
Дядько Василь поки що вручну і залюбки загвинчує гайки.
Поряд стовбичить робот "ЕЛО-17" і дивиться на свйго колишнього
напарника очима-лампочками.
Дядькові Василеві інколи здається, що в них раз у раз спалахують
сердиті вогники.