А. Коцюбинський
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71

ДЗЕРКАЛО

Понеділок.
Сиджу в кабінеті. Чекаю. Двері навстіж. У коридорі дзеркало. На зріст
Генки Шворняка, баскетболіста збірної тресту.
Тільки-но вийду з-за столу, як біля дзеркала вже , хтось вигинається.
Ага, цього телепня тут ще не вистачало! Валерій Козубець
приплуганився. Красунчик писаний! Чуприну поправляє, вусики погладжує,
зуби вишкіряє, мов коняка... Шість хвилин!
Якщо кожен з нас ось так розбазарюватиме час, то... Не знаю, до чого
ми докотимось. Ні! Треба діяти! Рішуче й негайно! Терпець увірвався!
Я зриваюся на ноги, пружними стрибками досягаю цілі - дзеркала в
коридорі.
Ось прошу! Світлана Чоботар. Тоненька, струнка й гнучка, ніби
бамбукове вудлище. Як вона примудряється бути такою? Напевне, нічого не
їсть і не п'є, живе божим духом. Задивився. А вона - круть-верть,
верть-круть. Зачіску поправила, мікровельвет Підсмикнула, помадою по
губах мазнула-і розтанула, як улітку хмаринка опівдні. Лиш каблучки
поцокали. Мабуть, до того ж таки Генки поспішила. За що вони зарплату
одержують? І преміальні?
Пора...
Та де там! Біля дзеркала вже вклякла Жанночка Шляхова. Фігурка - доки
обійдеш, то й бублика з'їси. Коса пишна, отож і бігає до свічада сім
разів на день. Фіксую час. Розчісується. І стовбичить, стовбичить.
Нарешті пішла. Підлога рип-рип. І не на своє робоче місце попливла, а в
протилежний бік. Напевне, понесла свої новини подрузі Зосі. Аякже! Два
вихідних не бачились! Скільки нацо-кало? Дев'ять хвилин спливло у
вічність. Куди профком дивиться?
О, Поліна Павлівна блузку приміряє. І так її мостить, і сяк. Поворот
ліворуч, поворот праворуч. Потім завмирає: довго-довго дивиться на своє
відображення. Що вона там бачить? Коли б її Василь так на неї
вибалушувався. Зникла з очей і ця. Сім хвилин! Що думає начальство?
Воно ще раз засвідчує, що краватка, , придбана вчора в універмазі,
мені до лиця.
І ще відзначаю: од вболівання за роботу на моєму переніссі з'явилася
перша зморщечка...