А. Коцюбинський
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71

ПРИКЛАД 3 ЖИТТЯ
Роберт Юхимович Сірий, обіклавшись книгами, журналами, газетами,
сидів за столом, щось мугикав і водночас думав.
Семирічний Едик, улетівши вихорцем до кімнати, трохи постояв,
розглядаючи батька з неприхованою цікавістю, і нарешті, шморгнувши
носиком, запитав:
- Тату, а на рибалку ти сьогодні ходив?
- Так. Ходив. Милувався ранковою зорею,- не сказав, а проспівав
міні-аріозо Роберт Юхимович.
- А де ж риба?
- У річці риба... Де ж бути їй? Рибка плаває по дпу-у-у...
Роберт Юхимович, напевне, в даний момент не мав претензій до життя,
отож йому бажалося співати.
- А де та пляшка, яку ти вчора ховав до сумки? -
- В рі... Що? Ах ти, лобуряка! Яка пляшка? Я таки візьмусь за твоє
виховання! Ось хутко зніму ременяку і почну, почну...
- Мамо-о-о-о!-скривилася жертва допитливості і вже ступила до кухні.
- Цить!-опам'ятався Роберт Юхимович і при-тис малого до.
грудей.-Мовчок. Ясно? Запам'ятай:
триматимеш язик за зубами - їстимеш пироги з грибами. Народна
"мудрість. На ось апельсинчик. І марш на вулицю! Якраз дощ перестав. Не
заважай мені. Термінова робота. Замовлення з газети, зрозумів?
Едик проворно крутнувся на одній нозі і підстрибом вибіг з кімнати.
Задзвонив телефон.
Роб'ерт Юхимович схопив трубку.
- Сірий слухає,-сказав офіційним голосом.- Що роблю? Пишу, Віталію
Кононовичу. Вранці побував на лоні, так би мовити, природи, наситився
красою, збагатився натхненням і ось-капітально засів писати статтю.
Назва? Як ви й радили: "Визначально домінуюча роль батьків у вихованні
своїх дітей". Заголовок без химерій і викрутасів, зате ж тема актуальна,
глобальна. Здається, лід скрес і рушив, Ось-тільки одна заковика:
прикладів з життя малувато. Що? Мій син? Та, як ото гутарять старі люди,
бог милував. Кмітливий хлопчина, слухняний. Мене, приміром, розуміє з
півслова. Сусідські діти? Так це ж ідея! Он донька Сидоряка - одна чого
варта! І батечко-екземпляр, я вам скажу по секрету, рідкісний. Релікт,
так би мовити. Так-так,, прикладів хоч відбавляй. Умій лише подивитися
пильно навкруги... Тут не те що на газетну статтю, на дисертацію
вистачить!..