А. Коцюбинський
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71

МУЗЛАЇВ ОБЩ
(Жарт)

-Орав-орав Грицько Музлай ниву та й зупинив трактора. Зупинив,
подумав: "Загінка чималенька, все одно до вечора не впораюсь, піду,
мабуть, подрімаю трохи..."
А де ж полежати?
От керівнички, .могли б і вагончика вивезти, хай би трудяща людина
перепочила спокійно...
Аж'ген скирта бовваніє.
Туди й почимчикував.
Врився в солому та й заснув по-богатирськи.
Куховарочка Наталочка обід привезла, а Грицька й не видно, й не чути.
Трактор стоїть у борозні, захолов.
Шукала,гукала-дарма.
Дівчина хутко - на польовий стан. Так і так, мовляв, пропав безвісти
Гриня Музлай.
Осідлали механізатори мотоцикли і гайнули на пошуки товариша.
А Грицькові приснилося, ніби йому Наталочка насипала величезну мисюру
борщу, а ложки не дала. Отож він од такої образи й прокинувся раптово.
Глянув на сонце-високо. Пора ж обідати! Де ж це Наталочка? Невже думає,
що Грицько Музлай, механізатор широкого профілю, буде незаправле-ний
спа... орати?
Подався до трактора, спробував завести. Не заводиться.
Почухав Грицько потилицю, посварився кулачищем на техніку та л рвонув
з місця. До польового стану близенько, міркував, то й ногами добіжу.
Швидше буде, ніж трактором. А там... Там борщик із свининою, сметанка,
свіжі огірочки, узварчик...
Прибіг.

Гм, нікого. На столах-непочаті миски. Парує з них. Ложки чисті. А
навколо ~ ні душі. Що за дивина? Мо', лекцію в холодку слухають? Не
видно. У селі пожежа? Ні вогню, ні диму. Село он, у долині, як на
тарілці. І автолавки нема поблизу.
- А, нехай, опісля виясниться,- махнув рукою.- Голод - не тітка.
Хапай, Петре, доки тепле!
...Коли вкрай збентежені механізатори повернулися назад, то побачили
на столі порожній, аж вилизаний, посуд. Визріло спільне припущення, що
на польовому стані, пообідав, не менше не більше, взвод солдатів, котрі
поверталися з далекого маршу-кидка.
Але загадку розгадала Наталочка. Під кленом вона побачила Грицька.
Він лежав горілиць і раз у раз прицмакував губами. Грицьку, напевне,
снилося, що він допиває узвар, якого в каструлі залишилося на денці.
Не розбудив Грицька ні дружний сміх трактористів, ні клацання
фотоапарата члена редколегії сатиричної га'зети "Остюк": застукав
нарешті ледаря Музлая на гарячому... в холодку.